- чинитися
- -- чинитися (271) — удавати [MО,V]
Толковый украинский словарь. 2014.
Толковый украинский словарь. 2014.
чинитися — ню/ся, нишся, недок. 1) Відбуватися, робитися, діятися. 2) діал. Робити вигляд, прикидатися. 3) Пас. до чинити I … Український тлумачний словник
чинитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ставатися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… … Словник синонімів української мови
статися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… … Словник синонімів української мови
коїтися — їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре) … Український тлумачний словник
починатися — а/ється, недок., поча/тися, чне/ться, док. 1) Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. || Розпочинати новий етап засвоєння чого небудь. || Наставати, надходити (про певні природні явища). || Зав язуватися (про початок якоїсь битви, бійки … Український тлумачний словник
ставатися — стаю/ся, стає/шся, недок., ста/тися, ста/нуся, ста/нешся, док. 1) тільки 3 ос. Відбуватися, мати місце, траплятися. || Коїтися, чинитися (перев. про щось недобре, небажане). || з ким, кому. Діятися, творитися (про виникнення незвичного або… … Український тлумачний словник
творитися — тво/риться, недок. 1) Те саме, що відбуватися 1); робитися. || Діятися, чинитися (про щось погане, страшне, незвичайне); коїтися. 2) рідко. Те саме, що виникати 1); утворюватися. 3) Пас. до творити 1), 4) … Український тлумачний словник
відбуватися — відбутися (про дію, подію, явище тощо мати місце), траплятися, трапитися, здійснюватися, здійснитися, бути, проходити, пройти, діятися, робитися, чинитися, і[й]ти, вершитися уроч., довершуватися, довершитися уроч.; обходитися, обійтися (без кого… … Словник синонімів української мови
починатися — I = початися (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), розпочинатися, розпочатися, відкриватися, відкритися, заводитися, завестися, зніматися, здійматися, знятися, здійнятися, у[в]чинятися, у[в]чинитися; приходити, прийти, надходити … Словник синонімів української мови